Боротьба з гіпертонією і т.д , дієта Дюкана

Мені 54 роки, я ще місяць назад важив 104 кг. Я виглядав як „В міру вгодований мужчина в розквіті сил”((С)Астрід Лінгрен). Але я віддавав коло 700 грн в місяць на „Hipotel” і ”Zanidip”, це такі ліки від тиску, плюс щодня півтора, дві літри „Pepsi” -- шлунок не справлявся з переварюванням і часті головні болі гасилися остатньо „Спазмалгон”-ом. Всі відвідини висококваліфікованих лікарів нічого не давали, в мене все добре, судини в порядку, кардіограма в порядку, аналізи хоч в космосмонавти… Не хочу мучити всіма подробицями. І остатньо лікар кардіолог з Львівського медінституту порадив схуднути і для цього використати дієту Дюкана. Коротше кажучи я за два тижні схуд на 12 кг. (Для прикладу 12 кг, це велике відро води а жири легші за воду, тобто їх буде більше)

Зараз може ще не варто дуже радіти, хто його знає, що буде далі, але в мене зникли скачки тиску, я можу пити каву, чай чорний та зелений, я не стомлююся і не потію, без проблем можу зав’язати шнурки на взутті. 

Дієта не є засекреченою, за її рекомендації не треба платити гроші, всі нюанси вже обсмоктані в інтернеті з всіх сторін, тільки наберіть в Google „ дієтa Дюкана”. Від себе додам найважче мені було перші 3 дні. Я ні фізично, ні психологічно не сприймав дієти, щоб загасити почуття голоду постійно щось підїдав з дозволеного(обезжирені кефір, сир, яблука, ківі) але воно не зникало, на третій день страшно боліла голова( про це попередив лікар, що реакція організму на відчуття голоду у кожного різна, в когось це прояви агресії а в когось головні болі) за день пішло аж 3 таблетки обезболюючих, на четвертий день в обід знову щось заболіла голова але швидко пройшла сама І БІЛЬШЕ В МЕНЕ ГОЛОВНИХ БОЛЕЙ НЕ БУЛО не барахлив шлунок,  далі  я почувався комфортно, відчуття голоду зникло.

Ну а зараз я врізав свої порції на сніданок, обід і вечерю в три - чотири рази, не тому що на дієті, я так якби вже вийшов з неї, а тому що почуваю себе добре . Якщо захочу щось їсти поміж то, то щось небагато перекушу з дозволеного, щоб чути себе комфортно не напихаюся. З дозволеного вибрав те, що мені смакувало в дитинстві – ну тут в кожного свої смаки. Сказати що мені зараз подобається суп не засмажений не можу, і борщ в додатку без картоплі теж не дуже, я його заправляю не сметаною а не жирним йогуртом (правда не знаю де його можна знайти в Україні, мені його, поки що, привозять з Польщі).

Схуд я не пропорціонально, так якби хотілося, схудли задниця, ноги, шия і внутрішній жир а друге підборіддя і сало на пузі лишилися. Так що, якщо хочете виглядати гарно, то треба ще напевно відвідувати басейн і спортзал. На колінні суглоби я відчув полегшення. Колись моє гладеньке округле лице дістало зморшок і провалів і зараз, на мою думку, виглядаю „старше”. Сорочка куплена до Великодних Свят на мене стала в комірі завелика, як із старшого брата, те саме з джинсами „бедровками”, а от мої старі нормальні джинси покищо на пузі не сходяться.

Для чого все це пишу, мені теща сказала, що жінка поїхала на місяць і я без неї з голоду схуд. Не хочу принижувати свою жінку, вона в мене вміє гарно готувати, але я хочу сказати цим що я не такий бідний і голодний зараз, харчуюся добре, просто мені треба було схуднути, поки що це схуднення пішло мені на користь.

бакшиш - це щедрі нагороди і хабарі, які в грубій формі вимагають і люб'язно приймають місцеві жителі в обмін за незначні або й зовсім не надані послуги.

вікіпедія

Відпочиваючи в Турції набралося дуже багато вражень, про які не хотілося б просто промовчати. Країна не "наша" і досвід отриманий від спілкування дуже цікавий, його я б радив краще пережити чим читати. Я їхав туди як то кажуть з бухти барахти, мріяв про Червоне Море, але в Єгипті цього року нажаль військові дії, на більш дорогі курорти не вистачає заощаджень, тому і було вибрано Турцію (розглядалося ще Мароко, такі магічні слова як Касабланка, Марокеш і Атлантичний Океан)

Про себе. Я вже в клубі "ті кому за 50", тому мене не цікавили нічні розваги і дискотеки , мій організм потребує постійного плавання і мозок легеньких екскурій по місцевим  пам'яткам історії науки і техніки. Ну і потребую спілкування з такими ж як і сам. Мене нервують писки і визги в нічних атракціонах коли я хочу спати.

Зважаючи на мої потреби і статки в турагенції запропонували готель "Klas hotel 4*" в Аланії, точніше в Махмутларі а ще точніше в Киргіджаці.

Як же я помилився, компанія власник має декілька готелів і дискобар знаходиться якраз на подвір'ї цього готелю, тому бажаючих з усіх готелів на дискотеки звозять до нашого дискобару. Бум... Бум-Бум особливо з правого крила готелю стрясає до 2-ї а то і 4-ї ранку. Вікна добре глушать звук, але країна південна і стіни тоненькі. Я не розумів раніше чому їздять бухати до Турції, чи не можна дома набухатися, тепер зрозумів - причина всьому осуд оточуючих, тут же воля вольна з 10-ї ранку до 10-ї вечера в двох барах готелю алкоголь безкоштовний, ніхто не спитає гроші в тебе є не прибіжать сусіди, знайомі чи родина (правда знаходилися пару чоловік, яким навіть турки заборонили обслуговування в барах). Тобто, якщо кому не треба особливо море а їдете просто потусити то цей готель для вас.

Вода і море. Вода дуже, дуже чиста і дуже, дуже солона. Солона на скільки, що перші дні без окулярів практично не можна було в неї заходити дуже пекли очі, потім під кінець вже очі призвичаїлися. Ті хто пишуть, що вода грязна, лукавлять. Я купався в іншомму морі коли після шорму дуже довго не осідає мул у воді плавають у великій кількості обривки  водорослів і медуз і якими вкритий і весь берег, тут же такого не має. Турки це пояснюють тим, що дно в даній частині моря створене вулканічними породами а далі на дні лежить звичайна кухона сіль водорослів не має, берег вкриває дрібненька галька(камінчики 3мм-6мм) хоча не рідкі і великі камінчики, от чому шторм і не може зкаламутити море, камінчики не пісок і зразу ж осідають. Не має  плантону і не має риби і на має акул, вони є в інших частинах Середземного моря. Хоча невеличкі рибки сріблястого кольору з чорною полоскою коло хвостика бавилися зі мною коли я плавав. Вони були наскільки наглими, що пливли зі мною і не тікали коли я ніби обхватував їх долонею і хотів спіймати вони з ловкістю вискакували і не тікали а далі пливли коло моєї руки, знущалися.

Я був по середині вересня 2013 вода в морі була дуже теплою. Трошки штомило кожен день але я плавав, правда одинь день був дуже сильний шторм що я боявся залазити, правда знайшовся один сміливець, що зайшов в море і не міг вийти його відносило від берега то його витягнули рятівники за допомогою скутера. Скутер вони ледве випхали в море, море їх викидало,  а от назад на берег вони заскочили легко, на хвилі.
Про хвилі, навідь маленькі хвилі тут сильні і збивають з ніг, але коли проскочити перші три хвилі і зайти десь приблизно по груди море стає приємно качати. Цим користуються молодь і діти вони заходять і починають скакати разом з хвилею мені це теж подобалося а от дружинна не змогла перебороти страх перед хвилями (таких була більшість). На пляжах працюють рятувальники їх не видно але видно коли вони витягують  збитих хвилею дітей 7-12 років. Ті хто не плавали задовільнялися сидіням на березі і прибой, який піднімає камінчики, приємно масажував їм ноги.

Про берег. Я так розумію що берег колись укріпляли і укріпляли просто заливши чи то засипавши бетоном. Море з того бетонну зробило що хотіло.

Ось такий берег практично всюди, тому таким як я (100 кг) зайти важко, якщо нога попаде в тріщину розмиту в бетоні і звалить хвиля, перелом гарантовано. Є пірс, але всі 10 днів висів червоний прапор - "купатися заборонено" і після пригоди сильний шторм, вищеописаної, трапи попіднімали і більше не опускали. Але з правої сторони, ось за цими каменями, що на фото, я знайшов невеличкий прохід шириною десь метрів 6-ть з дном вкритим тільки дрібною галькою без бетону ним і користувався. Взагалі як нам пояснив гід, в Турції всі пляжі власність держави, так що купатися можна де завгодно, тільки в чужому пляжному барі вас не обслужать. Ми обійщли частину пляжів в Махмутларі і знайшли пару хороших але до них йти трохи ліньки.
Температура повітря в цей час була десь в межах 30 - 36 град. С. Один раз зранку був невеличкий дощ, від якого я ховався в морі, бо в морі вода була тепліша.

При поселенні в готель, на другий день нам назначили інфоміс (чи якось так) з куруючим нас гідом. Всі обов'язкові процедури я пропущу, зупинюся на тому де треба будуть гроші. Всі екскурсії платні. Гід пропонує поміняти гроші за вигідним курсом, пропозицію він робить тільки один раз і більше 100$ не міняє і там тра-ля-ля ля. Ми клюнули і поміняли, потім не знали що з ними робити, самі турки на нас дивилися квадратними очима, коли ми хотіли розрахуватися лірами, а взагалі практично всюди де ми були приймають будь які гроші, навіть наші гривні, проблем не має. Один лиш раз ми пожалкували, що не мали лір, в супермаркеті Пепсі коштувало 2 ліри а ми дали 2$ в чеку було вибито ціна 2TL і що касир взяв з нас 2$ але здачі в чеку не було. Ну це вже специфіка турецької торгівлі, якщо продавець не надує вас мінімум на долар, то напевно ви не в Турції.

Першу екскурсію ми взяли джип-сафарі по горам на один день - коштує 50$.

Насправді це не полювання а екскурсія по горам і гірським аулам. Було дуже цікаво і захоплююче. Організовано для туристів невеличкий базар де торгували жителі гірського селища, те що я побачив різнилося дуже з моєю уявою. Насправді люди практично не відрізнялися від наших селян, спрацьовані  змучені лиця, вони з острахом дивилися на нас як ми їх сприймаємо, чи не насміхаємося, чи купимо у них щось. Товар практично був той же що і в місті, тільки на  долар дорожче. Але фактично той долар варто було дати за іскорки радісті в очах спрацьованої турецької жінки, за помішку, що вона щось заробила. В місті ви цього не побачите. В місті ходять всі в костюмах, я б сказав, в більшості напижені з штучною важністю і  всі хочуть з тебе бакшиш. Міські старші жінки дещо огрядні замотані в чадру з добротного дорогого матеріалу, голова теж вкрита дорогою хусткою йдуть як королеви і ні на кого не звертають уваги. Вже коли ми їхали, то не встиг сфотографувати, повертали з базару, до своєї певно буденної роботи, чоловік і жінка вони були одягнені по простому і я б сказав однаково і чоловік і жінка в турецьких шароварах тільки на жінці шаровари були в квіточку і голова покрита хусткою. Все це виглядало дуже синтементально, відчувалася  повага і любов один до одного.

Ще були екскурсія в замок Аланії(бігцем), бої в горах водою між джипами, споглядання гірських краєвидів і напевно основне ганяння на високій швидкості гірськими лісовими дорогами. Останнє вражаюче коли на високій швидкості турецькі "джигіти" на добротних LandRover-ах i Dodge-ах проходять гірську (не вузеньку але і не широку) дорору що в'ється згідно рельєфу гори і ще й серпантини, коли з одного боку обрив, а я сидів так, що бачив як коло автомобіля проходить по кромці обрива, душа йшла в п'ятки, за свої гроші ще й вбитися. Тобто емоцій багато але другий раз я б вже не поїхав. Друзі які ще залишалися на декілька днів потім писали що один джип з людьми з нашого готелю ліг на бік люди повисипалися але обійшлося без жертв. Але якщо хтось любить ризикувати і до вподоби такий екстрим, то це для вас.